Про енцефалопатію та міфи навколо.

Цей  термін  набув  великої  популярності  серед  неврологів,  проте все не  так  однозначно. Якщо  звернутись  до  походження слова,  то    з грецької  воно  означає  дослівно «хвороба мозку». 

Ось  декілька  моментів, які  стосуються його  вжитку 

▪️по-перше,  сам по собі  він  є  загальним і  вживається  переважно  з  іншим  (доповнюючим) словом. Наприклад,  дисциркуляторна енцефалопатія,  чи  алкогольна  енцефалопатія,  або ж  мітохондріальні енцефалопатії. Але  на  відміну  від  першої,  дві останні  є  дійсно самостійними назвами  існуючих хвороб. 
▪️багатьох  пацієнтів   цей  термін  бентежить, коли вони його  бачать  на висновку МРТ  чи  КТ (а там  він  зустрічається дуже часто).  
▪️по-третє, надмірного  поширення набув  термін  саме «дисциркуляторна енцефалопатія»,  він часто-густо  зустрічається  мало  не  у кожного  другого  пацієнта   неврологічного  стаціонару.  

Не все так складно,  еге ж❓ 

Так і не  так.  Читаючи  висновок МРТ /КТ та зустрівши  цей  термін (а переважно  мова про  дисциркуляторну  енцефалопатію),  пацієнт  мерщій  несеться до лікаря та починає  задавати  безліч  питань : «що  за хвороба?», «як лікувати?»  і  таке інше.  Але  те,  що  містить  результат  дослідження, ймовірно  є  варіантом  норми або  в крайньому разі  варіантом вікових  змін!! Часто  в самому описі  ще  згадується  «гліоз», але  це  не  що  інше, як розростання сполучної  тканини  головного  мозку (формоутворюючої  тканини),  що теж  є  нормою і вже точно  не  дає  жодних неприємних  відчуттів.  Але звідкіля  ж  тоді  у мене головні болі, запитує  пацієнт? (або  запаморочення? або  погана пам'ять?). Це  питання  до  лікаря  та  його  уміння правильно  розпізнати  хворобу,  проте  ніяк не  до  змін  на знімку.  Адже   голова може боліти при  мігрені,  й  при  головному болю напруження,  й  при  депресії,  й  при підвищеному черепному тиску,  й  багато  ще чому, але точно  не  від  тих  змін,  які   часто  іменують  терміном «енцефалопатія».  Те  саме стосується й  запаморочення,  чи інших скарг  пацієнта.  Не  завжди  знімок мозку  та зміни на ньому  є  вказують  на  причину нездужання. 

Щодо  дисциркуляторної  енцефалопатії,  то  це по суті  узагальнюючий термін,  що  означає  ураження мозку внаслідок недостатнього кровоплину  на який  лікарі списують всі негаразди й  неприємні відчуття у пацієнта, ледве  не  помийна яма  симптомів його  хвороби.  Але сучасна  неврологія цей термін  геть не  визнає!  Він  є  даниною історії!  Якщо  копнути,  то  під  ним приховується  і  наслідки  інсульту,  й   запаморочення  невстановленого  походження,  й  головні  болі,  й  безсоння,  й  розлади  координації.  І  прикрість  в  тому,  що  не  встановивши  істину причину  хвороби,  таким пацієнтам  призначають досить  одноманітне  лікування, яке  начебто  покращає  кровообіг  у головному мозку.  Звісно  окрім  ефекту  плацебо  справжнього  покращення не спостерігається. Як може крапельниця з  невідомими сучасній  неврології ліками (а   багато  з  них  взагалі не  застосовуються  й невідомі  в розвинених  країнах)  покращити перебіг  мігрені  чи кластерного  головного болю? А депресії?   А  артеріїту? А хвороби Меньєра?  Відповідно пацієнти  отримують  лікування,  ефективність  якого  не доведена,  і НЕ отримують  справжнє лікування,  яке  б  їм могло  допомогти.   Не  перестаю  повторювати   свою  улюблену латинську приказку - хто  добре діагностує, той  добре лікує.  

Будьте здорові та бережіть себе!