Про панічні атаки та як з ними боротись.

Для початку пропоную розібратись, що цей термін «панічна атака» означає. Варто нагадати про його походження, адже це англіцизм, тобто словосполучення, запозичене з англійської. Дослівно ж воно означає «напад страху» й відображає істотну рису даного розладу - страх (зазвичай страх смерті чи страх збожеволіти). Проте інше слово доповнює цей опис іншою характеристикою, страх не постійний, а у формі нападів, тобто достатньо короткотривалих епізодів.
Ці напади мають не лише емоційну, а й фізичну складову. Наприклад, багато з пацієнтів відчувають не лише страх, а й, наприклад, відчувають нестачу повітря, або ж серцебиття, або ж тремтіння в кінцівках, а то й підвищену пітливість. Дехто взагалі відчуває «серцеві болі» чи стан нереальності, перебування в невагомості. Такі напади можуть виникати абсолютно несподівано, без жодних на то причин.
Взагалі така реакція організму насправді має пристосувальницьке значення і є відповіддю на небезпечну ситуацію, в яку потрапляє людина. В ній організму потрібно мобілізувати всі сили перед небезпекою, відповідно прискорюється серцебиття, поглиблюється та стає частим дихання, розширюються зіниці, кров припливає до обличчя й воно відповідно червоніє й так далі. Проте в сучасному світі ця стародавня захисна реакція є недоречною, адже в ньому переважають загрози не фізичного, а інформаційного плану. Наприклад, навряд чи ви часто стикаєтесь з фізичним переслідуванням чи нападом, проте впевнений кожен з вас стикався з ситуацією, коли щось не встигаєте зробити до кінцевого строку або ж очікуєте перед дверима, де відбувається іспит чи співбесіда. Такі ситуації викликають ту ж стару добру реакцію готовності й вона все ще спрямована на фізичну готовність до нападу/ виклику, хоча виклик очікується зовсім не фізичний, а інформаційний.
Чому це так [❓] Тому що інформаційні виклики з’явились досить нещодавно(кілька сотень років тому), але людина не встигла адаптуватись до них, адже еволюційні механізми надто повільні.
Часто пацієнти з панічними нападами безрезультатно оббивають пороги кардіологів, адже у них на висоті паніки підстрибує тиск та спостерігається серцебиття та болі в серці. Або ж гастроентерологів - з періодичними розладами стулу - «ведмежою хворобою». Або ж пульмонолога – ті з пацієнтів, у яких під час нападу переважає нестача повітря та відчуття ядухи.
Звісно, діагноз панічного розладу має встановлювати лікар, тим паче й призначати лікування. Проте ось декілька порад, які варто спробувати, якщо хтось відчуває, що у нього трапилась панічна атака.
▫️ Дихайте глибоко та повільно. Під час панічного нападу дихання прискорюється й виникає зниження в крові вмісту вуглекислого газу, що дає відчуття відірваності від реальності, прострації. Повільне глибоке дихання навпаки зменшує прояви панічного нападу. Ще один поширений варіант - дихання в поліетиленовий пакет чи в оригіналі пакет з МакДональдсу.
▫️ Усвідомте , що у вас лише напад паніки. Це допоможе позбутись страху померти від серцевого нападу, адже страх буде не таким обґрунтованим.
▫️ Якщо навколо вас багато людей чи гамірно, спробуйте заплющити очі.
▫️ Сфокусуйте свою увагу на чомусь абсолютно реальному, наприклад на розминанні тканини ваших джинсів чи копирсанні черевиком в землі. Це зменшить відчуття відірваності від реальності.
▫️ Спробуйте методику розслаблення м’язів. Це схоже на глибоке дихання. Ви просто намагаєтесь сфокусуватись на почерговому розслаблені окремих груп м’язів, наприклад м’язів кожного з пальців.
▫️ Спробуйте перенестись в місце, про яке ви мріяли чи бували. Це може бути якийсь екзотичний пляж, чи може мальовничі гори.
▫️ Світло. Спробуйте під час нападу вийти на вулицю чи у добре освітлене приміщення. Світло сприяє підвищенню рівня ендорфінів ( «гормону щастя») , які діють заспокійливо.
▫️ Завжди тримайте при собі лавандову олію. Під час панічного нападу нанесіть трішки олії на зап’ястя та спробуйте відчути цей запах.
Звісно, ці поради не замінять огляд лікаря та не встановлять вірний діагноз.
Якщо все ж таки самочуття не стало краще, варто не гаяти часу та звернутись до фахівця!