Розвінчування міфів. Про депресію та антидепресанти

Нещодавно відзначався Всесвітній день психічного здоров’я, тому цей допис вирішив присвятити саме йому. Далі розгляну хибні та правдиві уявлення про такий важливий та поширений розлад, як депресію (детальніше в моєму дописі за посиланням [➡️] https://www.facebook.com/drnimchuk/posts/147091943573648) та її лікування антидепресантами.
[▪️] Міф перший. Депресія - це така рідкісна хвороба. Ні, на жаль її поширеність серед жителів розвинених країн сягає щонайменше 5%. Це не чорт з рогами й на лобі у такого пацієнта не написано, що у нього є цей розлад. Самому пацієнту запідозрити у себе депресію складно, нерідко вони її навіть навідріз заперечують, не вірячи, що, приміром, тривалі болі в спині чи нестача повітря це і є її проявом. Тому наявність хвороби може встановити лише фахівець.
[▪️] Міф другий. «Лікарю, у мене в житті все добре, просто немає сил/поганий сон/ болить спина, звідкіля у мене депресія?». В тім-то й річ, що депресія - це перш за все вроджена схильність до такого розладу, неповноцінність роботи певних нервових клітин, а вже потім наявність зовнішніх рушійних сил, як то стреси та переживання. Нерідко важливу роль у виникненні чи погіршенні розладу відіграє пора року (більш детально про сезонну депресію у моєму більш ранньому дописі за посиланням [➡️] https://www.facebook.com/drnimchuk/posts/171812661101576). Тому для її виникнення зовсім не обов'язковим є неприємна подія чи переживання.
[▪️] Міф третій. Варто лише напружитися/, сходити до психолога/ «пропрацювати» свої переживання й все налагодиться. На жаль, впоратись таким чином не вдасться, адже це хвороба, а не переживання життєвих негараздів. Цей підхід (психолого-психотерапевтичний) вкоренився з часів, коли в медицині не були доступні дієві медикаменти й свого часу в США була справжня «війна» між прихильниками психотерапії та фармакології (яка цікаво описана в історичному дописі), вона має свої молекулярні механізми розвитку, без медичного втручання триває місяцями, а не рідко й роками. У жодному разі не применшую значення психотерапії (наприклад, когнітивно-поведінкової), яка чудово доповнює дію ліків, проте це не має нічого спільного з «побалакати» чи пропрацювати життєві події.
[▪️] Міф четвертий. « А є якісь ліки натуральні? Бо сусідові призначали, й все минулось». Дійсно, є ліки з антидепресивним ефектом на травах, проте їх вартість та ефективність, м'яко кажучи, себе не виправдовує у більшості випадків.
[▪️] Міф п'ятий - варто добряче напитись, «перезавантажитись» й все мине. Так, алкоголь є відомим засобом для покращення настрою, проте довготривалий лікувальний ефект від алкогольних напоїв відсутній. Часто такі поради на додачу до депресії призводять ще й до алкогольної залежності та низки інших проблем зі здоров’ям. Між іншим, значна частина людей з алкогольною залежністю прийшли до неї саме через таке несвідоме покращення настрою алкоголем (звісно через недіагностовану депресію), яке з часом перейшло у залежність.
[▪️] Міф шостий. «У цих ліків стільки побічних дій!». Правда в тому, що будь-які ліки можуть спричиняти певні побічні дії, (окрім, звісно, гомеопатії). Але всі ті дії, що перераховані в інструкції - швидше юридичний документ для того, щоб убезпечити компанію від правового переслідування з боку пацієнтів. Там перераховані ефекти, які хоча б колись у когось спостерігались й не обов’язково дійсно внаслідок цих ліків, можливо просто співпало у часі. Чи дійсно вони такі «пухнасті»? Не зовсім, антидепресанти можуть давати певні побічні дії, проте про них варто спитати саме у лікаря, який їх призначає. Часто такі неприємні ефекти є короткочасними та минають з часом. Для цього саме лікар все ретельно враховує при виборі певного препарату, особливості медичної історії пацієнта, попередній досвід прийому антидепресантів, якщо такий був, тощо.
[▪️] Міф сьомий. «Навіщо мені пити ці пігулки так тривало, адже моє самопочуття вже цілком нормальне?». На жаль, такий розлад як депресія потребує тривалого прийому ліків, а інколи й пожиттєвого.
Рішення про припинення прийому (чи таке бажання) має обов'язково обговорюватись з лікуючим лікарем, адже самовільне припинення прийому може призвести до загострення проявів депресії та інколи навіть з фатальними наслідками.
[▪️] Міф восьмий. Антидепресанти викликають залежність. Ні, неправда. Коли хтось таке стверджує, то плутає поняття залежності з поверненням хвороби. Так, частина пацієнтів при спробі відмінити антидепресант відчуває погіршення проявів депресії, але аж ніяк не симптоми відміни. Залежність для антидепресантів вкрай нехарактерна.
Будьте здорові та бережіть себе!
P.S. Можливо хтось стикався з іншими міфами про депресію та її лікування - залюбки прокоментую!