Епілепсія

Одне з небагатьох захворювань, коли вкрай важливо поспілкуватись не тільки з самим пацієнтом, а і його близькими. Адже такі пацієнти переважно нічого не можуть пригадати через втрату пам’яті, що слідує за нападом.
Назва «епілепсія» походить від давньогрецького терміну, що приблизно перекладається як «схоплений», підкреслюючи основну рису хвороби — втрату контролю пацієнта над власним тілом під час нападу.
Отже, що таке епілепсія [❓]
Широковідоміо, що робота головного мозку ґрунтується на передачі електричних сигналів від однієї нервової клітинки до іншої. У осіб з епілепсією передача цих сигналів періодично порушується. Наслідком цього є судоми.
Під час судом робота мозку порушується. Як саме, це залежить від ділянки мозку, яка є ураженою. Під час нападу пацієнт може почуватись дивно та так само діяти. М’язи можуть мимовільно як напружуватись, так й навпаки розслаблюватись, відповідно сам пацієнт може посмикуватись, скручуватись та взагалі втрачати свідомість. Такі напади переважно швидко завершуються.
Розрізняють поняття парціальних нападів, коли уражені лише нервові клітини певної ділянки мозку, або ж уражаються всі нервові клітини й тоді цей напад має назву генералізованого.
Зазвичай причину епілепсії встановити не вдається. Така картина спостерігається у 7 з 10 пацієнтів, хворих на епілепсію. У решти 3 з 10 причину встановити цілком можливо. Як правило, це зловживання алкоголем, інше захворювання нервової системи, інфекція, травма або вада розвитку головного мозку.
Які прояви [❓]
Більшість пацієнтів мають єдиний прояв епілепсії — судоми. Тривалість їх може сягати від кількох секунд до кількох хвилин. Після завершення нападу, частина пацієнтів можуть й гадки не мати, що з ними трапилось. Зазвичай самі по собі судоми ніякої шкоди хворому не завдають. Проте не стосується тих з них, котрі тривають понад 5 хвилин. В таких випадках мерщій викликайте швидку! Такі тривалі судоми навряд чи спиняться самостійно та можуть чинити шкоду хворому. У будь-якому разі напад, що відбувся вперше в житті, потребує ретельного неврологічного обстеження. Нерідко такого хворого направляють на знімок мозку (томограму) та ЕЕГ (запис електричної активності нервових клітин головного мозку).
Вкрай важливо визначити тип судом. Їх існує велика кількість. Проте в одного хворого, як правило спостерігається лише один з них. Для чого взагалі потрібно це з’ясовувати та класифікувати, спитаєте ви у мене? Для правильного підбору лікування. Одні типи нападів краще лікуються одними протисудомними препаратами, інші — іншими. Але не тільки. Різні типи по-різному уражають мозок.
Фокальні ( парціальні) судоми.
Такі напади уражають лише частину нервових клітин. Конкретні прояви залежать від того, яку саме частину мозку уразила хвороба.
При певних фокальних нападах хворий залишається при свідомості. Можуть стискатись м’язи, спазмуватись рука чи нога. Або ж у пацієнта спостерігаються дивні відчуття, як то у формі дивних запахів, чи нападів безпричинного страху або ж спостерігаються зорові розлади у вигляді викривлення форми навколишнійх предметів.
При інших фокальних нападах хворий відчуває передвісники нападу (ауру), після чого слідує втрата орієнтації та контролю за власним тілом. Далі може слідувати втрата свідомості. Дехто ж починає метушитись чи виконувати безглузді рухи.
Генералізовані судоми.
Зазвичай вони вражають весь мозок. Майже завжди хворий під час таких нападів непритомніє.
До основних типів відносять наступні:
- Тоніко-клонічні-змішані напади, під час яких м’язи в кінцівках то стають напруженими, то починають посмикуватись, через що спостерігається згинання-розгинання кінцівок. При таких нападах часто хворі прикушують свій язик або ж спостерігається мимовільне сечовипускання.
- Абсанси — під час них хворий просто завмирає, наче вирячується на щось, погляд його нерухомий, у сторонніх складається враження, що він в щось пильно вглядається, проте достукатись до його свідомості неможливо, він не реагує на звернену мову. Тривалість таких нападів не перевищує кількох секунд.
- Міоклонічні напади. Вони проявляються періодичними скороченнями певних частин тіла. Хворі переважно не непритомніють.
- Атонічні судоми. Основна риса — раптова втрата м’язами тонусу. Це призводить до несподіваних падінь.
Чи існують дієві способи лікування [❓]
Зазвичай це призначення ліків. Проте епілепсія за визначенням — повторювані напади, тобто після першого нападу лікування частіше за все не призначається. У більшості хворих ліки працюють дуже добре, істотно зменшуючи частоту нападів або ж напади зникають зовсім. Звісно, як і всі ліки, протисудомні теж можуть мати певні побічні дії.
Лікуючий лікар має обов’язково обговорити їх з пацієнтом.
Вибір певного протисудомного препарату залежить від типу судом, проте не існує універсальних формул, скориставшись якими можна одразу досягнути успіху. Нерідко пацієнт потребує заміни одного препарату на інший через неефективність першого. 100% передбачити який саме препарат найкраще підійде певному хворому неможливо.
Відомо, що дві третини пацієнтів досягнуть істотного покращення нападів лише за допомогою одного препарату.
Існує й зворотній бік медалі. Мова про побічні дії. Їх відчує близько половина пацієнтів, які розпочали лікування протисудомними. До частих ефектів можна віднести запаморочення, сонливість, нудоту, висипання на шкірі, сплутану свідомість, набір або ж втрату ваги, облисіння. Кожен препарат має свої, притаманні лише йому можливі побічні ефекти. Тому вибір ліків варто обговорити з лікарем з урахуванням побічних ефектів.
Якщо ж пацієнт зіткнувся з ними, варто тимчасово зменшити дозу та спробувати знову. Якщо це не допоможе, варто вести мову про заміну препарату на інший.
Інший важливий аспект — прийом певних протисудомних препаратів жінками дітородного віку. Це стосується вальпроатів, адже вони давно відомі, як джерело вад розвитку плоду. Інші ж ліки, як то карбамазепін, ламотриджин та топіромат можуть впливати на ефективність протизаплідних, тому цей аспект теж варто обговорити з лікарем.
Що далі [❓]
Більшість хворих з епілепсією ведуть повноцінне життя. Якщо у хворого спостерігався лише один єдиний напад, іншого може не буди взагалі. В таких випадках у 2/3 пацієнтів протягом наступних двох років не спостерігатимуться судоми взагалі (без лікування). Якщо ж вже було два або більше напади, ймовірність повторення їх в подальшому залишається високою і такі хворі потребуватимуть лікування. У певних випадках, коли у хворого, що приймає ліки. Нападі не спостерігалось два роки чи більше. Можна обговорити з лікарем поступове зниження дози протисудомного.
Більшість нападів не завдають хворим жодної шкоди. Але вони збільшують шанси травмуватись під час нападу. У деяких хворих напад може тривати довго й, в такому разі він має назву епілептичного статусу.
Цікаве питання вагітність та епілепсія. Більшість жінок (90%), що хворіє на епілепсію, виносять та народять здорового малюка. Проте це варто обов’язково обговорити з лікарем, якщо пацієнтка планує завагітніти.
У крайніх випадках, коли ліки, щоб ефективно боротись з нападами, підібрати так й не вдалось, існують хірургічні методи лікування, якими займаються нейрохірурги.
Будьте здорові!