Випадок з практики. Мігрень та депресія.


Випадок з практики. Мігрень та депресія.


Колега-стоматолог І. 41 рік звернувся до мене через постійні головні болі.
Болі були в потилиці помірної інтенсивності, проте деколи переходили на лоб й тоді їх інтенсивність зростала. Нудота під час сильних болів- так. Біль посилювався від фізичних навантажень. З цікавого - сильному головному болю передували туман в очах та спалахи, проте які були короткотривалими- кілька хвилин.


Історія.


Болі виникли 3 роки тому , начебто раптово пацієнту стало зле на вулиці, відчув сильний головний біль, слабкість , серцебиття . Після цього епізоду сильний біль минув, але залишився фоновий, який його майже ніколи всі ці роки не покидав та слабо реагував на знеболювальні. Після чого пацієнт ретельно обстежився у кардіолога та були призначені ліки від тиску, проте від яких щоденні болі так й не минули ( а він їх пов’язував саме з ним)
Варто зазначити, що інтенсивний головний біль його турбував і раніше, проте нечасто й добре відгукувався на знеболювальні.
З медичної історії випливало, що серйозних захворювань у нього не було, окрім важкого Ковіду , який він переніс за тиждень до візиту до мене. Сімейна історія нічим не прикметна. З ліків - приймав від тиску та заспокійливі через день (!) та снодійні.


Що виявив огляд?


Нічого. З точки зору невролога. Хіба підвищений тиск , проте, як відомо уважному читачу моїх дописів , він ніколи ( майже) не є причиною головного болю. А з точки зору суміжної спеціальності - психіатрії- досить виражену депресію. Основними її проявами, що найбільше дошкуляли пацієнтові , як виявилось, були постійна втома та відсутність задоволення від життя. При чому ймовірно депресія з розладом сну спостерігалось й раніше , але він нікуди не звертався й вона не була виявленою.
Звісно , я не був першим, до кого звертався колега, і як він висловився, « може хоч ви якось мені допоможете» . До мене він лікувався та обстежувався у неврологів, кардіолога, робив купу досліджень , звісно й МРТ і шиї, і голови,( без істотних відхилень) і Допплер судин шиї ( який між іншим виявив атеросклероз , який проте, теж не може бути причиною ані мігрені, ані депресії). Навіть наважився відвідати психіатра , проте призначене останнім лікування переносив не дуже і покращення не відчув.


Що я робив далі?


Перше, визначимось, що з пацієнтом не так. Пацієнт зловживав транквілізаторами ( заспокійливими, гідазепамом ). Друге - у пацієнта мала місце хронічна мігрень. Третє, у пацієнта мною була діагностована помірна депресія.
Отже , по-перше змінив ліки від тиску, на такі, які сприяють зменшенню нападів мігрені.
По-друге, підібрав ефективні дози сучасного антидепресанта, який пацієнт чудово переносив. Це дозволило вбити двох зайців: ефективно подолати депресію та врешті решт приборкати хронічну мігрень ( одним з препаратів для цього є в тому числі й ..певні антидепресанти!).
Через 3 місяці пацієнта було не впізнати! Переглянувши його щоденник головного болю за останній місяць , я знайшов лише 2 дні з головним болем . А як настрій? Як зауважив сам пацієнт, життя заграло новими барвами. Постійна втома минула. Повернулась цікавість до звичайних житейських радощів. Робота знову стала улюбленою справою його життя!


Будьте здорові та бережіть себе!