Нервова система та діабет
Навряд чи знайдеться людина, яка нічого не чула про діабет. Існує навіть Всесвітній день боротьби з цукровим діабетом, який, між іншим, припав на минулу суботу 14 листопада. Інформації з даної теми аж надто багато, проте вона нерідко далека від об'єктивності. Тому я спробую розкласти все по поличках та пролити світло на неврологічні прояви діабету й звісно розвінчати двійку-трійку міфів, пов'язаних з діабетом.
Отже, чому ця тема така актуальна ?
Тому що поширеність цукрового діабету сягає 7,5% населення, тобто в Україні проживає близько 3 мільйонів таких хворих. Це якщо брати статистику світову. А якщо українську (нехай не дадуть колеги-ендокринологи збрехати), то… всього 2.5%. Чому така різниця? Адже навряд чи населення України більш здорове за англійців чи французів. Відповідь — через недосконалі методи діагностики, перш за все. Переважна більшість легких форм діабету не діагностується, адже можливості лабораторної діагностики в державних клініках обмежені загальним аналізом крові на цукор. Сучасні ж настанови радять користуватись іншим показником, як більш точним — рівнем глікованого гемоглобіну, який з державних клінік виконується хіба що в обласній лікарні. Між іншим, один з міфів про діабет — віра багатьох пацієнтів в неможливість захворіти на нього, якщо він не був виявлений у молодості чи коли в роду ніхто не страждав на нього. Це справжнісінький міф, адже, на жаль, захворюваність на діабет 2го типу (а саме він становить більшість випадків) зростає з віком ледве не в геометричній прогресії.
Оскільки ж цукровий діабет — хвороба обміну речовин, а не якогось певного органу, то страждає організм в цілому й нервова система зокрема, але про це далі.
Що таке цукровий діабет ?
Це розлад обміну глюкози (цукру). Що таке глюкоза? Один з основних носіїв енергії в організмі. Вона потрібна абсолютно всім органам. Без неї орган просто припиняє працювати. В нервовій системі запасів глюкози особливо мало, тому навіть короткотривале «глюкозне» голодування може спричинити катастрофічні наслідки аж до смерті клітинок кори головного мозку (людина по суті стає овочем).
Взагалі-то існує 2 типи діабету.
1 тип — інсулінзалежний. Зазвичай початок в молодому віці, розвивається внаслідок недостатнього вироблення інсуліну підшлунковою залозою.
2 тип — інсуліннезалежний і виникає через зменшення чутливості клітин людського організму до інсуліну, при цьому інсуліну виробляє підшлункова навіть надмір. В обох випадках глюкоза, коли людина поїла, потрапляє в кров, але вже звідти до тканин не потрапляє.Тобто клітини відчувають голод, стають погано працювати, а в крові росте рівень глюкози. Й щодо цього існує ще один міф — щоб знизити рівень глюкози давайте візьмемось й будемо голодувати (себто сядемо на дієту). Проте якщо читач був уважений, йому буде нескладно дійти висновку, що це нічого доброго не принесе. Тканини, як не отримували достатньо глюкози, так й не отримуватимуть. Одразу зазначу, що дієта має бути, особливо у випадках діабету 1го типу, але покладатись на неї, як на панацею, не варто. Якщо лікар каже, що потрібно збільшити дозу інсуліну чи пігулок від цукру, то так й варто зробити.
Цукровий діабет та нервова система.
Тепер зупинимось на ураженні нервової системи у хворих на діабет. Їх можна розділити на ураження центральної нервової системи (головний, спинний мозок), та периферичної (нерви).
Що ж характерне для уражень головного мозку? Перш за все зношуваність артерій, прискорений розвиток атеросклеротичних бляшок у великих артеріях, через що в рази зростає ризик утворення тромбу (а це означає перекриття просвіту артерії та обширний інсульт — детальніше за посиланням https://www.facebook.com/drnimchuk/posts/183508393265336 ). Другий варіант — ліпогіаліноз дрібних судин (затвердіння стінок та рівномірне звуження просіту), через що такими судинами перестає надходити кров та відбуваються відмирання маленьких ділянок мозку, так звані лакунарні інсульти, які можуть бути навіть безсимптомними, проте у великі кількості викликати зниження розумових здібностей (деменцію).
До другої групи слід віднести перш за все множинне ураження нервових закінчень. Мабуть, дехто стикався зі скаргами таких пацієнтів, що у них печуть ноги. Так ось мова саме про такий прояв, який правильно називається полінейропатія. Інколи вони можуть проявлятись не тільки розладами чутливості, а й слабкістю в ногах. А ще на додачу часто й розладами координації, хиткістю, так званою сенситивною атаксією, коли особливо важко стає хворому пересуватись у темряві. (більш детально про запаморочення за посиланням https://www.facebook.com/drnimchuk/posts/139356311013878 ) Відбувається це через втрату глибокої чутливості та відчуття положення суглобів, через що нерідко пацієнт відчуває, що йде як по ваті, не відчуваючи твердості підлоги. Нерідко такі пацієнти просто скаржаться, що їх хитає, такий пацієнт не може самостійно розібратись у своєму розладі. Окрім множинного ураження нервів існує поняття тунельних синдромів (детальніше за посиланням https://www.facebook.com/drnimchuk/posts/138422727773903 ), одним з найпоширеніших є синдром зап'ястного каналу. Тобто відбувається ураження одного, а не багатьох, нерву у місці легкого травмування, зазвичай у вузьких місцях (тунелях).
Чи можна попередити та яке існує лікування ?
Так. Рецепт простий. Щоб попередити ускладнення потрібно правильно лікувати діабет. Якщо у пацієнта виникли ускладнення від діабету (приміром, інсульт чи полінейропатія), це означає лише одне - недостатній контроль рівня глюкози та глікованого гемоглобіну крові. Звісно, якщо у пацієнта печуть ноги чи мліє вночі рука, можна призначити певні ліки чи виконати блокаду зап'ястного каналу (детальніше за посиланням …), які будуть чудово працювати й позбавлять його цих відчуттів, проте це вже боротьба з наслідками. Першочерговим має бути внесення змін до призначеного лікування цукрового діабету. Варто, між іншим, згадати про ще один міф, пов'язаний з лікуванням таких ускладненнь. Нерідко пацієнтам призначають купу ліків, так звану метаболічну терапію, вітаміни групи B та ліки, що містять ліпоєву кислоту. На жаль, вони не працюють, їх ефективність не доведена й до застосування такі препарати не рекомендовані. Вони лише породжують у пацієнтів хибні очікування. Підкреслюю, єдиним методом боротьби з неврологічними ускладненнями діабету (полінейропатії зокрема) є посилення цукровознижуючого лікування та досягнення рівня глікованого гемоглобіну, хоча б рівня 7%
Будьте здорові та бережіть себе!