Про блокади

Напевне дехто з вас, шановні читачі, вже стикався з цим магічним висловом «зробити блокаду». Для декого він за ефективністю стоїть поруч з таким не менш магічним поняттям як крапельниця. Проте між ними існує велика прірва, бо на відміну від останніх , блокада дійсно є досить ефективним засобом при низці захворювань. Отже, цілком очевидно, що термін походить від дієслова блокувати. Що саме при цьому блокується? Нерв, точніше провідність електричних імпульсів по ньому.

Навіщо все це?
Існує ряд захворювань, які супроводжуються стисканням нервових волокон. При цьому пацієнт відчуває або ж слабкість в м’язах, до яких йдуть перетиснуті нервові волокна, або ж виражені, інколи навіть нестерпні, болі стріляючого чи пекучого характеру. Останні спостерігаються, коли перетиснуті нервові закінчення відповідають за передачу чутливих імпульсів. Зазвичай при таких станах відбувається не тільки механічне стискання нерву, а й реакція м’яких тканин у формі запалення, що ще більше посилює біль через дію на нервові волокна речовин, що беруть в ній участь.
Блокада застосовується перш за все для того, щоб боротись з больовими відчуттями.

Що собою являє блокада?
Ліки, які блокують передачу сигналів по нервовим закінченням, мають назву місцеві анестетики. Це й всім відомий новокаїн, й ряд менш відомих речовин. Введення цих ліків поблизу нервових закінчень спричиняє блокування передачі сигналів цими нервовими волокнами. Відповідно частина тіла терпне й пацієнт перестає відчувати біль. Проте недоліком цих ліків є короткотривалість такої дії, переважно щонайбільше до кількох годин. Саме для подовження та посилення ефекту до місцевого анестетика додають потужний протизапальний засіб у (пам’ятаємо, що воно часто супроводжує механічне травмування нерву), який зазвичай є погано розчинним. Його дія триватиме до 3-4 тижнів. Він не всмоктується у кров, тому діє переважно в місці введення.

Які переваги?
Основною перевагою лікувальної блокади є місцевість та вибірковість дії на конкретні нервові закінчення, тим самим уникаючи дії ліків на весь організм, як це відбувається при прийомі таблеток/уколів/ крапельниць. До переваг можна віднести й досить швидке настання ефекту, інколи вже протягом доби пацієнт відчуває істотне покращення.

Які захворювання можна лікувати?
В неврології це група захворювань, що мають назву тунельні синдроми. Дивна назва походить від слова тунель, тобто вузький проїзд/прохід. До них належать такі поширені захворювання, як синдром зап’ястного каналу, кубітального або ліктьового каналу (затерпання мізинця), тарзального каналу (затерпання підошви), синдром ураження бічного шкірного нерву стегна (затерпання та печіння передньої поверхні стегна), невралгія потиличного нерву й т. п. Сюди ж можна віднести й стріляючі болі, що виникають внаслідок стискання міжхребцевою грижею нервового корінця. Проте в останньому випадку є й відмінність. Корінцеву блокаду слід виконувати лише під рентгенконтролем, щоб впевнитись, що голка потрапила саме в зону виходу корінця. Інакше часто голка просто потрапляє в м’язи біля хребта й ефективність блокади залишається співставною з простим введенням тих самих ліків у сідницю чи прийом гормональних препаратів у таблетках. В решті згаданих мною випадків рентгенконтроль не потрібен, оскільки потрапити голкою в ціль не є проблематичним (хоча окремі лікарі все ж застосовують для допомоги апарати ультразвукової діагностики в особливо складних випадках).
На завершення хочу нагадати, що у моїй практиці є всі необхідні ліки та (за наявності показань) мною виконуються лікувальні блокади. Тому у разі виникнення такої необхідності мною завжди пропонується цей високоефективний метод лікування.