Розвінчування міфів. Струс головного мозку, головні болі та ліжковий режим.🧠
Всі, мабуть, чули про таке поняття, як струс мозку. Багато з вас чули страшні історії про його наслідки у вигляді постійних головних болів та багато чого іншого.
Як ця проблема виглядає у світлі сучасної неврології?
Але спочатку трішки теорії. Згідно з сучасним бачення черепно-мозкових травм струс визначений, як легка травма головного мозку. При цьому, коли відбувається механічний вплив на голову, чи то раптове гальмування об якийсь предмет, чи навпаки різке її прискорення, можуть відбуватись різні процеси, проте вони не супроводжуються видимим на знімках мозку пошкодженням його тканини. Це відрізняє струс від забою мозку. Але на мікроскопічному рівні відбуваються незначні пошкодження в місцях з’єднань окремих клітин головного мозку (нейронах) між собою (так званих синапсах), що призводить до короткотермінового порушення передачі електричних сигналів між тими клітинами мозку. Основним проявом цих функціональних порушень є та сама горезвісна втрата свідомості та ряд інших проявів як то: втрата пам’яті на події, що передували травмі, головний біль, нудота, блювання тощо. Ці зв’язки досить швидко й повністю відновлюються, ось чому це складно зафіксувати на звичайних МРТ (знімку, томограмі) головного мозку, але можливо за допомогою функціональної МРТ чи більш складних методик. Ну а тепер перейдемо до міфів.
▫️ Отже, міф перший. Пацієнта зі струсом обов’язково необхідно госпіталізувати. В цьому абсолютно немає потреби й цього ніхто в більш розвинених країнах не робить. Адже єдиним лікуванням з позиції доказової (загальновизнаної) неврології є лікування проявів струсу (симптомів). Тобто якщо є головний біль — призначити знеболювальне. Якщо нудить — щось від нудоти. Жодних так званих метаболітів чи ноотропів чи ще якихось «фуфломіцинів». Між іншим, корені цього міфу йдуть у ті часи, коли лікарі не мали змогу зробити знімок мозку (МРТ чи КТ). Часто-густо такі пацієнти не виглядали тяжкими, але у частини з них мала місце важча травма мозку (забій або ще гірше гематома (крововилив)). Для внутрішньочерепної гематоми характерним є так званий світлий проміжок, коли спочатку стан пацієнта нетяжкий, але помилково відпустивши такого пацієнта додому, розмір крововиливу збільшувався й пацієнт міг навіть померти, якщо ніхто з близьких нічого не запідозрив. Будучи в стаціонарі, пацієнт був під цілодобовим спостереженням медперсоналу, який міг вчасно розпізнати загрозливі ознаки крововиливу. Але зараз абсолютно всім пацієнтам з травмою голови показане проведення томографії, яка дозволяє виключити наявність крововиливу, тим самим роблячи безглуздим просте лежання пацієнта у стаціонарі.
▫️ Міф другий — обов’язково необхідні крапельниці. Він загалом спростований поясненням до міфу 1. Повторюсь, з сучасних поглядів лікування лише симптоматичне, відповідно знеболювальні чи від нудоти можна пречудово приймати й в домашніх умовах.
▫️ Міф третій. Якщо не лежати 3 тижні (а хто казав й 2), все життя потім може боліти голова. Наведу результати багатьох досліджень, одним з висновків яких було наступне — чим важча черепно-мозкова травма, тим рідше у таких пацієнтів надалі турбували головні болі. Струс головного мозку минає повністю й без наслідків. Але є декілька але. Передумовою швидкого одужання вважається рання активізація пацієнта, тобто мінімум обмежень і якомога менше ліжкового режиму. Другою передумовою, згідно з посібником корифея неврології Мартіна Самуельса, є відсутність судових позовів та судової тяганини, пов’язаної з травмою голови.
Будьте здорові та бережіть себе❗️
_ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _
🏥 «Приватний невролог Анатолій Німчук»
#drnimchuk #лікарнімчук #лікарневролог #неврологчернігів #консультаціяневролога #невропатологЧернигов #німчук #неврологнімчук #доказовамедицина #головнийбіль #психіатр #мігрень #мигрень #антидепресанти #грижа #більвспині #запаморочення #спека #непритомність