Складний випадок з практики. Нетиповий паркінсонізм.

Пацієнтка 72 р , звернулась до мене за альтернативною думкою з приводу тремтіння лівої руки та уповільненості рухів. Хвороба виникла поступово, з тремтіння лівої руки близько 3 років тому. Вона поступово прогресувала, до скутості в лівій руці рік тому додалась скутість у правій.
З супутніх захворювань варто відзначити погано контрольований тиск, миготливу аритмію, виразку 12п. кишки.
До мого огляду пацієнтка спостерігалась одним з неврологів, при цьому їй було призначене специфічне лікування від хвороби Паркінсона.
На момент огляду пацієнтка мала типовий вигляд пацієнта з паркінсонізмом (різко уповільнені рухи, більше в лівих кінцівках, зігнута постава, утруднений початок рухів, відсутність «відмашки» рук при ходьбі, повільність та нерозбірливість мови). Додатково мною було виявлено помірну депресію та під час перевірки чутливості ознаки множинного ураження нервів (полінейропатія) та При цьому вона вже приймала достатньо тривалий час протипаркінсонічні препарати на основі Л-допа, які вочевидь не сильно їй допомагали.
Отже, після огляду був підтверджений синдром паркінсонізму (див. мій пост про паркінсонізм [?] https://www.facebook.com/1123725.../posts/12845692103813/... ) та додатково виявлено ознаки полінейропатії невідомого походження. Але саме цікаве наступне — мною було встановлено, що пацієнтка зовсім не в змозі підвести погляд вгору, а це є ознакою нетипового паркінсонізму. Для нього є характерним нечутливість до препаратів л-допа та досить швидке наростання проявів хвороби. Пацієнтці було запропоновано збільшення вдвічі (до 3 табл/добу) препаратів л-допи та певні додаткові методи дослідження та аналізи. Дообстеження виявило істотне підвищення рівня холестерину, підвищення рівня цукру (глюкози), на МРТ (знімку) головного мозку виявлено помірні вікові зміни та підозру на невелику аденому гіпофіза (яка не має жодного відношення до паркінсонізму). Повторний огляд та розповідь пацієнтки продемонстрував відсутність будь-якого покращення від збільшення дози протипаркінсонічних ліків, що ще більше зміцнило мене в здогадці про атиповий паркінсонізм. Дані знімку головного мозку не дали переконливих даних на користь атипового паркінсонізму (в такому випадку над’ядерного паралічу), проте це дослідження не є обов’язковим для встановлення такого діагнозу. Отже, я зупинився саме на над'ядерному паралічі. Пацієнтці було запропоновано взагалі покинути прийом препаратів л-допа як (мало)/неефективних в таких випадках. Отже, незважаючи на недієвість ліків проти паркінсонізму, на наступних оглядах пацієнтка демонструвала зменшення ознак депресії, її артеріальний тиск вдалось приборкати, а від цукру та холестерину мною були призначені відповідні препарати.
Епілог.
Хоча мені не вдалось покращити прояви паркінсонізму (на жаль в цьому випадку це просто неможливо), загальне самопочуття пацієнтки вдалось покращити, показники тиску повернулись до прийнятних значень. З пацієнткою обговорив всі її питання та особливості перебігу її основного захворювання. Окрім того, були рекомендовані ліки проти високого холестерину, цукру, які є дуже необхідними у таких хворих, та призначено подвійну протизгортальну терапію (враховуючи наявність порушення ритму).