Випадок з практики. Дивний провал в пам’яті (амнезія)

Пацієнтка Н. 62 роки, звернулась до мене з незвичайною скаргою.
Два дні тому, зі слів доньки пацієнтки, у мами спостерігався стан, при якому вона не пам’ятала події, погано пригадувала, що де лежить в оселі, що відбувалось з нею того самого дня (не пригадувала, що снідала, певні події та факти з власного життя). При цьому у неї нічого не боліло, кінцівки добре слухались, нормальною залишалась і мова. Єдиним відхиленням, окрім розладу пам’яті, був високий артеріальний тиск (понад 200/100), що було нетипово для пацієнтки. Після вищеописаної історії пацієнтка з донькою вирішили звернутись до мене за фаховими рекомендаціями.
На момент огляду пацієнтку нічого не турбувало, але того незвичайного стану, в якому вона перебувала кілька днів тому, вона майже не пам’ятала.
З медичної історії пацієнтки — нічого серйозного не виявлено, вона нічим особливим за життя не хворіла, вела здоровий спосіб життя, її сімейна медична історія теж нічим не прикметна. Єдине, на що вона хворіла й від чого приймала ліки — це гіпертонія.
Але навіть тиск її був на момент огляду 135/85 (тобто абсолютно контрольований).
Мій ретельний огляд не виявив жодних відхилень, включно з пам’яттю.
З наданих мені аналізів за попередні роки випливало єдине — високий рівень холестерину.(понад 7 ммоль/л).
Отже, запідозривши минуще порушення пам’яті [?] (транзиторну глобальну амнезію), та після вагань, чи взагалі робити знімок мозку, перемогла, назвімо це словом, «медична інтуїція» і я скерував пацієнтку на обстеження не тільки щодо тиску, холестерину та інших досліджень серцево-судинної системи, а й рекомендував МРТ (знімок) головного мозку. З ліків я лиш додав аспірин для розрідження крові.
Тиждень по тому пацієнтка повернулась з результатами. І яке ж було моє здивування, коли на знімку мозку був виявлений маленький інсульт. Маленький це всього 4 мм на 5 мм.
Але зате в якій важливій ділянці. В ділянці, яка зветься гіпокамп та відповідає в тому числі за роботу людської пам’яті. З інших аналізів випливало, що у пацієнтки дійсно високий холестерин та вже сформована атеросклеротична бляшка.
Враховуючи абсолютно нормальне самопочуття пацієнтки та те, що від початку інсульту вже спало з тиждень, було прийняте спільне рішення проводити лікування без стаціонару. З її тиском був порядок, тому дозу я лиш незначно підвищив. Проте додав високу дозу пігулок від холестерину (так званих статинів). І відпустив її займатись своїми буденними справами до наступного візиту до мене. Адже подальше спостереження лікарем ніхто не скасовував, як і підбір достатньої дози ліків від холестерину.
P. S. Дехто спитає, так чому ж пам’ять відновилась, хоча частина мозку все ж залишилась ураженою назавжди? Тому що є таке поняття, як нейропластичність. Це коли здорові ділянки мозку беруть на себе функцію ушкоджених, а якщо це досить малі ділянки, то відновлення (компенсація) порушених функцій може бути повним, що й відбулось у моєї пацієнтки. Але це є серйозним дзвіночком і приводом серйозно взятись за своє здоров’я й почати приймати ліки, які істотно зменшують ризик повторення таких розладів.