Випадок з практики. Грижа диску.

Пацієнтка 47 років, захворіла раптово, вранці при повертанні у ліжку відчула виражений біль внизу спини, почало тягнути ногу. Біль був настільки нестерпний, що через нього вона не могла навіть поворухнутись, не кажучи щоб підвестись на ноги чи пройтись по кімнаті. Іноді він давав нібито струмом аж до ступні.
Варто зазначити, що 5 років тому у неї спостерігався подібний епізод болю, але з занімінням низу живота та навіть спостерігались проблеми з контролем за сечовипусканням. Але то все повністю минуло за 2-3 тижні й вона про біль донедавна не згадувала.
Отже, за порадою колеги я був запрошений для огляду пацієнтки вдома. Стан був достатньо важким. Вона дійсно ледве могла перевернутись у ліжку, щоб не зойкнути від болю.
Мій огляд показав, що існує серйозна підозра на грижу міжхребцевого диска.
Попередній знімок (магнітно-резонансна томографія, далі МРТ), зроблений під час минулого загострення, нічого особливого не показував, окрім підозрілого утворення одного з поперекових хребців. Жодних гриж чи інших істотних змін.
Цього разу було разом з пацієнткою вирішено розпочати відповідне лікування без знімків (томографії) хребта, а коли пацієнтці стане краще, протягом тижня-двох, провести МРТ томографію поперекового хребта на апараті з високою роздільною здатністю.
Справи йшли непогано, за тиждень пацієнтка вже буда в змозі самостійно ходити по кімнаті й виконувати прості вправи для спини, що були мною рекомендовані.
На наступному огляді, коли біль став менш вираженим і пацієнтка давала можливість оглянути себе ретельніше, було виявлено, що права ступня дещо слабша, ніж ліва (ймовірно грижа стиснула один з міжхребцевих нервів). До лікування були додані спеціальні вправи для відновлення сили в ступні та певні медикаменти.
Отже, МРТ був таки справді необхідним, адже надалі могла знадобитись операція. (В таких випадках, якщо не прооперувати вчасно, біль минає в будь-якому разу, але може назавжди залишитись слабка ступня).
Результат МРТ мене трішки здивували. Добра новина — утворення одного з хребців таки виявилось доброякісним.
Інша несподіванка — грижі як такої не виявлено (випинання до 6 мм), але разом зі зсувом (лістезом) 4-го та 5-го поперекових хребців вбік склалась ситуація, що й призвела таки до стискання 5-го поперекового корінця. Якби була лише невеличка грижа, вона б не спричинила таких наслідків (а можливо й взагалі була б безсимптомною), але в поєднанні з нестабільністю хребців все це й спричинило такі наслідки.
За результатами МРТ та мого чергового огляду лікування було скориговане та зроблений акцент на реабілітаційних заходах. На цей момент вона була в змозі самостійно пересуватись вже без сторонньої допомоги та ціпка. Враховуючи істотне покращення у порівнянні з початком хвороби, пацієнтка категорично відмовилась розглядати оперативне втручання і зараз успішно продовжує виконувати лікувальні та реабілітаційні рекомендації, а її стан продовжує покращуватись.