Випадок з практики. Хронічна мігрень.
Пацієнт Є, 37 років, звернувся до мене на початку року через часті головні болі. По суті вони були щоденними, але помірний щоденний біль інколи змінювався періодами, коли біль ставав нестерпним, пацієнт був не в змозі взагалі чимось займатись, окрім лежання в ліжку, боячись поворухнутись, щоб не посилити біль. Цілі дні почали випадати з життя пацієнта. Спроба зайнятись спортом призводила до посилення головного болю, що вкрай дошкуляло пацієнтові. Виражені болі не реагували на звичайні знеболювальні, тому пацієнт врешті решт покинув спроби щось приймати й просто їх терпів. Але не тільки головний біль дошкуляв пацієнту. Окрім нього вкрай неприємною була підвищена чутливість до світла та нудота (а інколи й блювання). З несподіваних моментів зазначу, що зі слів пацієнта болі виникли близько 6 років тому після спінальної анестезії (коли знеболювальний препарат вводиться в хребтовий канал). Болі спочатку виникали інколи, але останні 2 роки стали щоденними. З чим це пов'язано, достеменно не відомо, але можливо через розумові навантаження на роботі. Відомо, що пацієнт звертався до лікарів раніше, але лікування було безуспішним. Також, було виконано МРТ (знімок) головного мозку.
Медична історія пацієнта нічим не привертала увагу, окрім перенесених раніше кількох струсів головного мозку (для цікавих є мій окремий пост на тему зв'язку (а точніше його відсутності) струсу та тривалих головних болів, який можна прочитати за посиланням [➡️] https://www.facebook.com/112372547045588/posts/156761819273327/) . Жодних шкідливих звичок (алкоголь не вживає зовсім). Рід діяльності — ІТ фахівець.
При проведенні неврологічного огляду пацієнта жодних відхилень не виявлено.
Дані МРТ (томографії, знімку) головного мозку кілька річної давнини без відхилень від норми, те ж саме у результатах обстеження судин голови, які він робив раніше. Огляд мною очного дна (для виявлення ознак підвищеного внутрішньочерепного тиску) теж жодних відхилень не виявив.
Пацієнтові було показане призначення препаратів для зменшення частоти нападів мігрені, що я й зробив, зупинивши свій вибір на групі антидепресантів. Окрім того, пацієнтові були дані поради щодо уникання чинників, які можуть провокувати мігрень. Від нападів порадив приймати швидкодіючий [?] ібупрофен.
Наступний візит через місяць мене збентежив та трохи розчарував. Пацієнт почував себе так само кепсько, а ліки проти нападів не приносили жодного полегшення. До того, він їх почав приймати дуже часто, що загрожувало розвитком окремого типу головного болю, який зветься біль від зловживання знеболювальними (абузусний головний біль).
Попри відсутність покращення я прийняв рішення не змінювати препарат, адже до сьогодні він себе зарекомендував виключно з гарного боку. Отже, доза змінена й пацієнт отримав нові настанови щодо лікування, а також продовження вести щоденник головного болю, яки слугує чудовим засобом для діагностики та відслідковавуння дієвості призначеного лікування головних болів (більш детально про це писав у публікації за посиланням [➡️] https://www.facebook.com/112372547045588/posts/146406713642171/).
За місяць відбувся наступний візит і …ура! Успіх, стан пацієнта почав покращуватись, болі стали менш інтенсивними, а буденні болі пацієнта покинули взагалі. А окрім цього почав «спрацьовувати» ібупрофен, тобто став тамувати болі, чого не спостерігалось у пацієнта раніше! І пацієнт навіть зміг повернутись до занять спортом, адже віднедавна фізична активність не призводила до виражених болів, та й знеболювальні могли впоратись значно краще ніж раніше.
Будьте здорові!