Випадок з практики. Заніміння рук або дволикий псоріаз.

Пацієнтка А, 37 років, звернулась до мене за допомогою, а підштовхнув її прийти саме до мене мій пост на тему заніміння рук.
Отже, її турбувало заніміння та печіння кистей рук, болі в ліктях та підвищення температури до [?] 38 С. підвищення температури викликало певну насторогу з мого боку, оскільки найпоширеніша причина заніміння рук – синдром зап’ястного каналу і він ніколи не супроводжується підвищенням температури тіла. Але буду послідовним. З розповіді пацієнтки я дізнався, що проблема існує кілька місяців. Розпочалась вона поступово, з болю в лівому лікті. За 1-2 місяці додалась болі і в правому. Останні кілька днів приєдналась і підвищена температура. Вона нікуди не зверталась, самостійно інколи застосовувала протизапальні на основі німесуліду, які приносили тимчасове полегшення. З медичної історії пацієнтки випливало, що у неї незначна вроджена вада серця, також пригадала, що було запалення лівого зап’ястя раніше. Між іншим вже наприкінці огляду згадала, що турбує псоріаз волосистої частини голови. Також страждали від псоріазу її дідусі. Жодних шкідливих звичок. Жодних алергічних реакцій на ліки. З медикаментів за останній місяць – лише препарат німесуліду. З соціального анамнезу (історії) - працює у сфері краси, робота сидяча.
При огляді — температура 37,1, серцева функція та функція дихання не порушені. З неврологічного огляду: слабопозитивний симптом постукування по внутрішній поверхні лівого зап’ястя (См. Тінеля). Силу в руках важко перевірити через виражену болючість в ліктьових суглобах (при натисканні більше в ділянках їх внутрішніх надвиростків).
З наданих мені даних попередніх досліджень — за 2018 рік МРТ (знімок) головного мозку та його судин, МРТ шиї, біохімічний аналіз крові - в межах норми, окрім незначного підвищення холестерину. Привертав увагу цукор крові на межі норми та анемія (87 гемоглобін).
Тобто в картині, яку я отримав, переважало не заніміння, а больові відчуття в ділянці ліктьових надвиростків та неспецифічні незрозумілі больові відчуття у кистях та передпліччях в цілому. Також не можна було виключити порушення обміну цукру (одна з причин синдрому зап’ястного каналу).
Пацієнтці були рекомендовані базові ревматологічні аналізи та аналіз на визначення функції щитоподібної залози, а також призначене протизапальне лікування.
На наступній консультації (на жаль, їй вдалось потрапити до мене лишень через місяць) пацієнтка розповіла, що болі стали значно менш вираженими під час прийому ліків, зменшилось й печіння в кистях, але додалась ще одна неприємність – набряк та став боліти середній палець правої кисті. Аналізи, які вона захопила, не виявили явних запальних змін. Цукор теж виявився в нормі. Не підтвердився й розлад щитоподібної залози.
Врешті-решт я скерував пацієнтку до…куди б ви, шановні читачі подумали ? Ревматолога. Адже першопричина звернення до мне — заніміння кистей — було вторинним внаслідок ймовірно запалення сухожилків передпліччя та промене-запястного суглобу. А справжня причина неприємних відчуттів - ускладнення псоріазу у вигляді ентезопатії (запалення сухожилків у місці їх кріплення до кістки) та специфічне запалення м’яких тканин пальця, що має назву дактиліт (що є типовим для псоріазу). Цей діагноз був надалі підтверджений ревматологом, який призначив відповідне лікування.
Мораль цього випадку наступна — дрібниць в медицині не буває. Колеги, завжди уважно з’ясовуйте у пацієнта його медичну історію. А такий неприємний та часто непомітний псоріаз, про існування якого пацієнту хочеться просто забути, здатен викликати дуже серйозні та маловідомі широкому загалу ускладнення.