Випадок з практики. «Найсильніший біль, що коли-небудь відчував»

Пацієнт Л. 72 років, звернувся до мене декілька місяців тому з приводу періодичних пекучих болів у правій половині обличчя. Болі тривали кілька секунд щопівгодини. Мені особисто довелось спостерігати один з них, пацієнт від болю аж стогнав, не знаходячи собі місця. Відомо, що захворів він близько 2 тижнів раніше, коли з'явились болі в правій половині шиї, голови. За кілька днів там додались рожеві висипання й невдовзі пацієнт звернувся до сімейного лікаря та невролога, був встановлений діагноз оперізуючого лишаю та призначене відповідне противірусне лікування. Обстеження не призначались вочевидь через зрозумілість діагнозу.
З медичної історії випливало, що пацієнт страждає на підвищений артеріальний тиск від якого сумлінно приймав ліки. Раніше хворів на “вітрянку”.
Отже, при огляді я виявив рожевуваті висипання правої половини голови та шиї, деякі вкриті кірками. Зі слів пацієнта торкання до деяких з них могло викликати напад болю. Власне діагноз був такий самий, що встановив сімейний лікар та невролог. Питання було в тому, як полегшити біль та досягнути найшвидшого одужання. Також додам, що згідно переглянутих мною обстежень у пацієнта були вказівки на порушення обміну цукру (діабет чи переддіабет).
До того, як потрапити до мене, вже 2 дні, як пацієнт завершив противірусне лікування, хоча висипань все ще було багато. Перше, що я зробив-продовжив противірусне лікування на основі ацикловіру, перевівши його на оригінальний препарат [?] (препарат, виробник якого є його винахідником). Зміни не примусили себе чекати. Вже за 2 дні кількість висипань суттєво зменшилась, проте... болі посилились. Відбулось те, чого я побоювався. Сама інфекція йшла на спад, проте завдала суттєвої шкоди нервовим закінченням, через що розвивалась постгерпетична невралгія. Неприємне захворювання, що може тривати місяцями та проявлятись переважно пекучими болями в місці колишніх герпетичних висипань. Не допомагали навіть ліки, які були мною призначені від невралгії, проте пацієнт відчув їх зворотній бік у вигляді крайньої нестійкості, хиткості, через що я був запрошений на виїзну консультацію до пацієнта додому. Болі були такі, що не допомагали навіть сучасні наркотичні знеболювальні. Щогодини пацієнта неначе хто підміняв, він не знаходив собі місяця від болю, стогнав, кричав. Отже, був замінений препарат на оригінальний прегабалін, який він приймав у максимальній дозі й це дозволяло йому хоча б спати по 2 години між нападами, які стали тривати по 2-3 хвилини. Часті напади тривали десь з місяць(!), аж поки не почали ставати рідше й рідше, та навіть дозволили зменшити дозу знеболювальний. На превеликий жаль пацієнт не погоджувався на спеціальні пластирі, які містять місцеве знеболювальне та розроблені саме для лікування саме такого захворювання, як постегерпетична невралгія.
Що ж ми маємо насьогодні? 2.5 місяці по тому болі стали істотно меншими, проте про повне одужання говорити ще зарано.
З цього випадку з практики я дозволю собі дати читачам дві поради. Перша. Не гайте часу та звертайтесь до лікаря якнайшвидше, оскільки існують захворювання, коли час звернення за допомогою є критичним для подальшого перебігу. Адже якби пацієнт почав отримувати необхідне противірусне лікування з першого дня й достатньої тривалості, ймовірність ускладнення внаслідок ушкодження нервових закінчень вірусом у вигляді постгерпетичної невралгії була б значно меншою. Друга порада. Підіть до сімейного лікаря й щепіться від вітряної віспи (або “вітрянки”) всі ті, хто не хворів на вітрянку. Це допоможе в майбутньому уникнути вищезгаданого захворювання майже на 100%.
Будьте здорові!