Пацієнт С, 41 рік, зовні виглядав як абсолютно звичайна людина, звернувся до мене з досить незвичною скаргою. Ця скарга - безсоння. Що ж тут незвичного? Все досить банально, окрім того факту, що безсоння він пов’язував з .. прийомом їжі та колітом!.
Як тільки він вечеряв після 6-7 вечора- сну як не бувало, сон ледве приходив о 4, а то й 5 ранку.
Що я з’ясував?
Його історія хвороби насправді виявилась досить заплутаною. Перші скарги на самопочуття виникли 15 років тому, коли з’явились проблеми з простатою ( були тривалі болі в ділянці промежини) . Непомітно з часом додалось і безсоння. Після початку лікування у відповідного фахівця неприємні відчуття минули, проте від лікування почались проноси. Він втратив вагу і проноси змінились… закрепами. Зрештою , в пошуках допомоги він об’їздив навіть науково-дослідні інститути гастроентерології та проктології , з перемінним успіхом, аж поки йому не порадили звернутись до… психіатра! І він таки відвідав і його, проте це сталось за рік до того, як він потрапив до мене. Треба сказати , що лікування нарешті принесло свої результати, проте ціною цього було те, що він не міг нормально працювати ( а погодьтесь, це вкрай важливо ), тому пошуки ефективного лікування продовжились і він потрапив до мене.
З медичної історії випливало, що 18 років тому пацієнт переніс важке злоякісне захворювання кістки й був навіть прооперований. (а чи не воно та пов’язані переживання розхитали його нервову систему?) . Також привертає увагу сімейна історія, з якої випливало, що його батько страждає на досить серйозне захворювання кишківника- неспецифічний виразковий коліт, яке теж мабуть був своєрідним стресовим чинником для пацієнта.
Зовсім забув згадати, що незадовго до візиту до моєї практики, пацієнт був консультований відомим київським психіатром й був встановлений діагноз соматоформного розладу (тілесної депресії) та призначене відповідне лікування, однак яке ,на жаль, не дало результатів. Стул останні роки був нормальним.
Отже огляд виявив ознаки помірної депресії й цілком збігався з висновком відомого колеги. Саме вона була справжньою причиною безсоння Дані додаткових досліджень , які мені надав пацієнт свідчили лише про гастрит .
Про що думати?
Все ж таки про тілесну депресію, а не захворювання кишківника. І очевидно, що зміна проносів на закрепи , які спостерігались раніше , були нічим іншим , як проявами цієї самої специфічної депресії.
Що далі?
Лікування відповідними препаратами, а точніше препаратом з групи антидепресантів, виходячи з подробиць попередніх призначень. Звісно , не лише препаратами єдиними, потрібно дотримуватись і деяких порад, які допомагають почувати себе краще та швидше позбутись , і які пацієнт від мене отримав разом з рецептом на препарат.
Отже, через певний час пацієнт прийшов на огляд. Успіх! Його стан став набагато кращим! Сон став якщо не повністю нормальним, то максимально наближеним до такого. Він перестав боятись пізніх вечерь. Та й призначені ліки переносились чудово та дозволяли йому займатись улюбленою справою .
Післямова.
Так чому ж безсоння виникало після дещо запізнілої вечері? Насправді достеменно невідомо, існує стандартна порада пацієнтам з безсонням не їсти перед сном і зв'язок пізніх вечерь з безсонням. Чому у пацієнта переважали саме кишкові прояви тілесної депресії. Ймовірно через страх захворіти на виразковий коліт, на який страждає його батько.
Будьте здорові та бережіть себе!