Випадок з практики. Травма, головний біль та ще дещо

Пацієнт П, 34 роки, звернувся до мене через постійні головні болі останні 1.5 роки.
Вони були постійні, проте посилювались надвечір до нестерпних, мали пульсуючий характер, супроводжувались нудотою та інколи навіть блюванням. А ще його турбував свист у вухах в тиші. Але й це ще не все (як з’ясувалось під час огляду). Запаморочення. «Картинка наче пливе, коли лягаю на лівий бік».

Отже, що я з’ясував ❓
10 років пацієнт тому потрапив у серйозне ДТП, після чого й виникли головні болі. Фахівці, що його спостерігали, пов’язували з травмою головного мозку. Гіршими вони стали останні 1.5 роки, видимих причин погіршення з’ясувати не вдалось. З приводу болю (оскільки працює за кордоном), звертався навіть до фахівців у Швеції, Австралії, проте полегшення не настало. З його медичної історії випливало, що він переніс важкий забій головного мозку, мав рідкі епілептичні напади (останні 4 роки тому), від яких приймав постійно протисудомні. З вартого уваги слід згадати, що пацієнт майже ніколи не вживає алкоголю, оскільки він провокує сильний головний біль. Спадковість не обтяжена. Раніше нічим серйозним не хворів. З ліків постійно приймає лише протисудомні. Від болю не приймає НІЧОГО, оскільки всі ліки, що пробував, йому не допомагали.
Огляд я вирішив розпочати з проби на доброякісне запаморочення (хоча до останнього коливався, адже опис пацієнтом своїх відчуттів був насправді нетиповий для позиційного запаморочення). Проте проба виявилась позитивною! Не гаячи часу, був виконаний так званий репозиційний маневр. Подальше обстеження емоційної сфери підтвердило здогадку про наявність у пацієнта депресії. Решта неврологічних тестів виявили лишень незначні відхилення (це при тому, що на знімку головного мозку були ознаки перенесеного масивного забою лобних та скроневих часток!). Правда досить специфічною ознакою забою мозку є втрата нюху, відсутність якого пацієнт підтвердив на моє пряме запитання.
В Києві, де пацієнт періодично оглядався нейрохірургами, було також нещодавно виконане МРТ (знімок) судин головного мозку, яке було без значущих відхилень.

То що з хворим [❓]
Перш за все причиною хиткості було звичайне позиційне запаморочення (більше про запаморочення та його типи у моєму дописі за посиланням [➡️] https://www.facebook.com/drnimchuk/posts/139356311013878 ). По-друге, з настроєм, про що я згадав вище - мала місце депресія. По-третє - щодо шуму у вухах, пацієнта було скеровано на дообстеження до колеги Шевчук Володимир.
А що з головним болем? Нею виявилась хронічна мігрень, з приводу якої я призначив один з найдієвіших препаратів в таких випадках.

Що було далі [❓]
Пацієнт прийшов на огляд вже за 5 днів з результатами ЛОР обстеження, яке продемонструвало незначні зміни слуху, які й були причиною шуму або тінітусу (докладніше в моєму дописі [➡️] https://www.facebook.com/112372547045588/posts/134872608128915/ ). Запаморочення спостерігалось лише одного разу. Проба на позиційне запаморочення цього разу вже виявилась негативною, що свідчило про істотне покращення. Ну й головне - зменшення інтенсивності нападів мігрені вже на 5-й день (пропри невелику дозу ліків). Переносив ліки пацієнт просто чудово і йому було рекомендовано підвищити їх дозу.
Післямова.
За кілька тижнів пацієнт мені зателефонував й радісним голосом повідомив що головні болі стали турбувати істотно рідше та сама сила нападів теж зменшилась, звісно, й настрій теж став кращим. Шум в голові не змінився., проте він став пацієнтові зрозумілим не перестав лякати. А запаморочення більше не повторювалось!
Будьте здорові та бережіть себе!