Випадок з практики. Втрата мови та коронавірус. [🦠]

Зовсім нещодавній випадок з практики спонукав мене написати про цю хворобу.
Отже, пацієнтка П, 70 років, у минулому вчителька, звернулась до мене за допомогою (за наполяганням та у супроводі доньки). Причиною візиту послугувала фактично втрата нормального мовлення.
Що я з’ясував [❓]
Сама пацієнтка під час консультації ні на що не скаржилась через .. неможливість скаржитись. Зі слів доньки проблему помітили пів року тому, коли поступово почали помічати за пацієнткою деяку забудькуватість та утруднення при висловлюванні своїх думок, через що мова пацієнтка стала небагатослівною. Деколи спостерігалась надмірна плаксивість, а деколи періоди тривоги та тремтіння у всьому тілі. Донька пов’язала початок захворювання з перенесеною коронавірусною інфекцією, адже після неї розлад мови істотно погіршився. Надалі пацієнтка була обстежена на потужному 3-тесловому апараті, виконаний знімок мозку та запідозрили крововилив, через який її скерували до нейрохірурга, проте він все ж не підтвердився. Пацієнтці призначили лікування мемантином (ліки від розладів пам’яті), проте з незрозумілих причин воно було припинене.
З медичної історії випливало, що у пацієнтки мало місце вікове ураження колінних суглобів, головні болі у молодості (причина невідома). З операцій - видалили зоб щитоподібної залози. Жодних шкідливих звичок. Спадковість - у брата діагностована хвороба Паркінсону. З ліків останнім часом було фактичне зловживання заспокійливими, які давали пацієнтці, щоб тамувати її емоційні реакції (по суті збудження).
Що я побачив при огляді [❓]
Стан серця, дихання, кишківника був задовільним. Проте апетит був поганим.
У розмові мені нічого з’ясувати у пацієнтки з власних вуст не вдалось. Вона була в змозі вимовляти окремі слова, хоча розуміння мови було більш-менш збереженим. Словарний запас бідний. Навіть ті слова, що вона використовувала, частіше були недоречні (наприклад, замість «вперед» - «червоний» тощо). Звісно, ні числа, ні місяця, ні дня тижня назвати їй не вдалось, проте коли я почав перераховувати всі місяці змогла вказати на правильний. Ні про яке тестування розумових функцій тут й мови не могло йти. Додатково з’ясувалось, що у неї спостерігаються проблеми з ковтанням (попирхування при ковтанні рідкої їжі)
З аналізів привертали увагу результати томогорафії (знімку) головного мозку, які свідчили про зменшення в розмірах (атрофія) скроневих та тім’яних часток, причому переважали ці явища в лівій півкулі.
Що з хворою [❓]
Чи мала коронавірусна інфекція відношення до захворювання пацієнтки? Ні, звісно, просто збіг. Вочевидь, має місце порушення розумових функцій, проте воно може спостерігатись при низці неврологічних розладів - і інсульті, й пухлинах, й запаленні мозку, й травмі, й одне з так званих дегенеративних захворюваннях (мабуть про хворобу Альцгеймера чули всі). Проте знімок мозку б показав наявність й інсульту, й пухлини, й інфекції, але він нічого не показав! Лише зменшення в об’ємі певних ділянок мозку, що є характерним для так званих нейродегенеративних хвороб. Але я схилився до діагнозу не хвороби Альцгеймера, а так званої фронтотемпоральної деменції, для якої дуже характерним є початок розвитку або з розладів особистості (зміни в характері), або ж наростання розладів мови, що мало місце у пацієнтки. До того ж зміни на знімку теж більш притаманні.
Що далі [❓]
Призначений препарат мемантину та антидепресант для зменшення епізод агресії та емоційної нестійкості. Додатково призначив низку аналізів, які деколи можуть свідчити про інші причини розумових розладів. Категорично заборонив приймати заспокійливі з групи бензодіазепінів, адже самі по собі вони можуть прискорювати розвиток розумових розладів. На даний момент радикально вилікувати пацієнта неможливо, проте можна покращити його самопочуття та зробити так, щоб він менше потерпав від свого недугу.
Будьте здорові та бережіть себе!